Галина Британ -

Мама, я ранен, слышишь, ответь!

- Не раскисай, соберись!

- Мам, ми убийцы, тут мирные ведь,

- Нету там мирных, - нацисты!

- Мама, услышь меня, мама, алло!

- Ты что умом там поехал,

Деда позоришь і память его,

Чтобы с победой приехал!

Кинула слухавку, чутно гудки

- Мама… - застигли зіниці, Крик журавлиний сягав висоти Йшли ЗСУ до границі…

*****************

- Мамо, матусю, як справи твої?

- В нас усе добре, серде́нько,

Що там у тебе? Ти в шапці, поїв?

Будь обережний, рідненький!

- В мене все добре, я в шапці, поїв,

Часто у штабі лишаюсь,

Тут не стріляють, немає боїв,

Так папірцями займаюсь…

Всіх вас люблю. Уже бігти пора,

Христю поцьомай і сина…

- Вимкнув зв’язок…

Оніміла рука Ноги в багні по коліна…

Два дні в окопі, і ворог гатить, Скоро чекають підмогу…

Йдуть побратими, затишшя на мить:

- Хлопці ви тут, слава Богу…

Чорне і біле, два різні світи,

Хтось із колиски без роду,

Інший – любов’ю лишає сліди,

Слава такому народу!